субота

Субо́та, -ти, -ті; -бо́ти, субі́т

Значення в інших словниках

1. субота — субо́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. субота — СУБО́ТА, и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). – Чи вийдеш в суботу на вулицю? – спитав другого дня Микола в Нимидори (І. Нечуй-Левицький); [Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
3. субота — -и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). || У сполуч. з деякими прикм. уживається перев. в назвах релігійних свят.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. субота — СУБО́ТА, и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). — Чи вийдеш в суботу на вулицю? — спитав другого дня Микола в Нимидори (Н.-Лев., II, 1956, 177); [Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах