1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

субота

Субо́та, -ти, -ті; -бо́ти, субі́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субота — субо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. субота — СУБО́ТА, и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). – Чи вийдеш в суботу на вулицю? – спитав другого дня Микола в Нимидори (І. Нечуй-Левицький); [Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  3. субота — -и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). || У сполуч. з деякими прикм. уживається перев. в назвах релігійних свят. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. субота — СУБО́ТА, и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). — Чи вийдеш в суботу на вулицю? — спитав другого дня Микола в Нимидори (Н.-Лев., II, 1956, 177); [Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах