субота
СУБО́ТА, и, ж.
Назва шостого дня тижня (після неділі).
– Чи вийдеш в суботу на вулицю? – спитав другого дня Микола в Нимидори (І. Нечуй-Левицький);
[Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Леся Українка);
– В неї роботи до самої суботи (М. Стельмах);
Кожної суботи, як тільки степова дорога огорталася сутінками, вибігала Олена за царину, з хвилюванням очікувала, доки появиться парубоцька постать в жовтій імлі (Григорій Тютюнник);
// У сполуч. із деякими прикм. уживається перев. в назвах релігійних свят.
Не щодня попенятам Дмитрова субота! (прислів'я);
Маруся у великодню суботу сама учинила паску (Г. Квітка-Основ'яненко);
Під церкву він ходив, правда, частіше. У вербну суботу – коли після вечерні можна було .. нахльостувати дівчат лозиною, приказуючи “не я б'ю, верба б'є” (Ю. Смолич);
// Про щотижневі збори, вечори і т. ін., які відбуваються цього дня.
Він [М. Коцюбинський] був організатором традиційних літературних субот, на яких збиралася талановита молодь (з навч. літ.);
Відбулася перша у Вінниці літературна субота М. Коцюбинського .. На адресу суботи надійшло багато вітальних телеграм (з наук. літ.).
(1) Вели́ка субо́та, рел.-церк. – остання субота перед Великоднем.
Раз в Велику суботу наймичка спекла паску для слуг (І. Нечуй-Левицький);
(2) Ве́рбна субо́та, , рел.-церк. – назви християнського свята у суботу за тиждень перед Великоднем.
Під церкву він ходив, правда, частіше. У Вербну суботу – коли після вечерні можна було безборонно нахльостувати дівчат лозиною, приказуючи “не я б'ю, верба б'є” (Ю. Смолич);
(3) Квітна́ субо́та – субота перед Вербною неділею за тиждень до Великодня.
Через Ринок .. ішли діти у Квітну суботу .. зі співом “осанна во вишніх” (І. Крип'якевич);
(4) Під субо́ту; Про́ти субо́ти – напередодні суботи; у ніч з п'ятниці на суботу.
Сиділи [дівчата] день у день, ніч у ніч, як під суботу рабин, за книжками (Панас Мирний);
(5) Черво́на субо́та – суботник, приурочений до дня народження В. І. Леніна;
(6) Чи́ста субо́та – те саме, що Чи́стий понеді́лок (четве́р) (див. понеді́лок).
Значення в інших словниках
- субота — субо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- субота — -и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). || У сполуч. з деякими прикм. уживається перев. в назвах релігійних свят. Великий тлумачний словник сучасної мови
- субота — Субо́та, -ти, -ті; -бо́ти, субі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- субота — СУБО́ТА, и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). — Чи вийдеш в суботу на вулицю? — спитав другого дня Микола в Нимидори (Н.-Лев., II, 1956, 177); [Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах