субота

СУБО́ТА, и, ж.

Назва шостого дня тижня (після неділі).

– Чи вийдеш в суботу на вулицю? – спитав другого дня Микола в Нимидори (І. Нечуй-Левицький);

[Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Леся Українка);

– В неї роботи до самої суботи (М. Стельмах);

Кожної суботи, як тільки степова дорога огорталася сутінками, вибігала Олена за царину, з хвилюванням очікувала, доки появиться парубоцька постать в жовтій імлі (Григорій Тютюнник);

// У сполуч. із деякими прикм. уживається перев. в назвах релігійних свят.

Не щодня попенятам Дмитрова субота! (прислів'я);

Маруся у великодню суботу сама учинила паску (Г. Квітка-Основ'яненко);

Під церкву він ходив, правда, частіше. У вербну суботу – коли після вечерні можна було .. нахльостувати дівчат лозиною, приказуючи “не я б'ю, верба б'є” (Ю. Смолич);

// Про щотижневі збори, вечори і т. ін., які відбуваються цього дня.

Він [М. Коцюбинський] був організатором традиційних літературних субот, на яких збиралася талановита молодь (з навч. літ.);

Відбулася перша у Вінниці літературна субота М. Коцюбинського .. На адресу суботи надійшло багато вітальних телеграм (з наук. літ.).

(1) Вели́ка субо́та, рел.-церк. – остання субота перед Великоднем.

Раз в Велику суботу наймичка спекла паску для слуг (І. Нечуй-Левицький);

(2) Ве́рбна субо́та, , рел.-церк. – назви християнського свята у суботу за тиждень перед Великоднем.

Під церкву він ходив, правда, частіше. У Вербну суботу – коли після вечерні можна було безборонно нахльостувати дівчат лозиною, приказуючи “не я б'ю, верба б'є” (Ю. Смолич);

(3) Квітна́ субо́та – субота перед Вербною неділею за тиждень до Великодня.

Через Ринок .. ішли діти у Квітну суботу .. зі співом “осанна во вишніх” (І. Крип'якевич);

(4) Під субо́ту; Про́ти субо́ти – напередодні суботи; у ніч з п'ятниці на суботу.

Сиділи [дівчата] день у день, ніч у ніч, як під суботу рабин, за книжками (Панас Мирний);

(5) Черво́на субо́та – суботник, приурочений до дня народження В. І. Леніна;

(6) Чи́ста субо́та – те саме, що Чи́стий понеді́лок (четве́р) (див. понеді́лок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субота — субо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. субота — -и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). || У сполуч. з деякими прикм. уживається перев. в назвах релігійних свят. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. субота — Субо́та, -ти, -ті; -бо́ти, субі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. субота — СУБО́ТА, и, ж. Назва шостого дня тижня (після неділі). — Чи вийдеш в суботу на вулицю? — спитав другого дня Микола в Нимидори (Н.-Лев., II, 1956, 177); [Годвінсон:] В мене будуть люди по суботах збиратися на бесіди (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах