суботник —
субо́тник 1 іменник чоловічого роду безоплатна колективна праця субо́тник 2 іменник чоловічого роду, істота адвентист сьомого дня розм.
Орфографічний словник української мови
суботник —
СУБО́ТНИК¹, а, ч., заст. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільне корисної роботи в позаурочний час (спершу по суботах). В ешелонах влаштували щось схоже на летючий суботник (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
суботник —
А, ч. Гулянка. Збираємось на суботник?
Словник сучасного українського сленгу
суботник —
(-а) ч.,маф. Один день на місяць, коли повія працює безкоштовно, віддаючи весь прибуток міліціонерам або сутенеру На "суботники" (безплатні замовлення) їздили рідко — раз на місяць або навіть рідше (ВЗ, 20.04.2001) ЯБМ, 2, 395.
Словник жарґонної лексики української мови
суботник —
-а, ч. 1》 іст. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільно корисної роботи в позаурочний час (спершу лише по суботах). 2》 розм. Парафіянин однієї з християнських сект (баптист, євангеліст тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
суботник —
СУБО́ТНИК, а, ч. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільне корисної роботи в позаурочний час (спершу по суботах). На Всесоюзний комуністичний суботник на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна вийшло понад 119 мільйонів чоловік (Ком.
Словник української мови в 11 томах