Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сумувати

Сумува́ти, -му́ю, -му́єш, -му́є за ким, за чим

сумува́ти, -му́ю, -му́єш що (від су́ма)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сумувати — сумува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сумувати — вдаватися (вдарятися, впадати) в сум (смуток, тугу); сохнути з печалі; (тяжко сумувати, побиватися, сильно журитись за ким-небудь) битися головою; заламувати (ламати) руки; рвати волосся (коси, чуб) [на голові (на собі)]...  Словник фразеологічних синонімів
  3. сумувати — Журитися, вдаватися в тугу <�у смуток>, с. сумом сумувати; (за ким) тужити, с. побиватися; Р. нудьгувати; п! ЖУРИТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
  4. сумувати — див. журитися  Словник синонімів Вусика
  5. сумувати — [сумуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
  6. сумувати — СУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (П. Куліш); Не сумуй, що врода Опадає з личка (П.  Словник української мови у 20 томах
  7. сумувати — -ую, -уєш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. || за ким – чим, без кого – чого, розм. по кому – чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. || рідко.Те саме, що нудьгувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сумувати — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  9. сумувати — СУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  10. сумувати — Сумува́ти, -му́ю, -єш гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.  Словник української мови Грінченка