сумувати

Значення в інших словниках

1. сумувати — сумува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. сумувати — вдаватися (вдарятися, впадати) в сум (смуток, тугу); сохнути з печалі; (тяжко сумувати, побиватися, сильно журитись за ким-небудь) битися головою; заламувати (ламати) руки; рвати волосся (коси, чуб) [на голові (на собі)]... Словник фразеологічних синонімів
3. сумувати — Журитися, вдаватися в тугу <�у смуток>, с. сумом сумувати; (за ким) тужити, с. побиватися; Р. нудьгувати; п! ЖУРИТИСЯ. Словник синонімів Караванського
4. сумувати — див. журитися Словник синонімів Вусика
5. сумувати — [сумуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
6. сумувати — СУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (П. Куліш); Не сумуй, що врода Опадає з личка (П. Словник української мови у 20 томах
7. сумувати — -ую, -уєш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. || за ким – чим, без кого – чого, розм. по кому – чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. || рідко.Те саме, що нудьгувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. сумувати — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
9. сумувати — СУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
10. сумувати — Сумува́ти, -му́ю, -єш гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144. Словник української мови Грінченка