супроводити

Супрово́дити, -во́джу, -во́диш, -дять

Значення в інших словниках

1. супроводити — супрово́дити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. супроводити — ЕСКОРТУВАТИ, (в дорозі) товаришити кому; (співом) проводжати, (оком) стежити; (передмовою) додавати що; (музикою) акомпаньювати, сов. акомпанувати; супроводжати.  Словник синонімів Караванського
3. супроводити — [супроводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи  Орфоепічний словник української мови
4. супроводити — СУПРОВО́ДИТИ див. супрово́джувати.  Словник української мови у 20 томах
5. супроводити — див. супроводжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. супроводити — СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
7. супроводити — СУПРОВО́ДИТИ див. супрово́джувати.  Словник української мови в 11 томах