Значення в інших словниках
-
супроводити —
супрово́дити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
супроводити —
ЕСКОРТУВАТИ, (в дорозі) товаришити кому; (співом) проводжати, (оком) стежити; (передмовою) додавати що; (музикою) акомпаньювати, сов. акомпанувати; супроводжати.
Словник синонімів Караванського
-
супроводити —
[супроводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи
Орфоепічний словник української мови
-
супроводити —
СУПРОВО́ДИТИ див. супрово́джувати.
Словник української мови у 20 томах
-
супроводити —
СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
супроводити —
Супрово́дити, -во́джу, -во́диш, -дять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
супроводити —
СУПРОВО́ДИТИ див. супрово́джувати.
Словник української мови в 11 томах