Значення в інших словниках
-
супряга —
супря́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
супряга —
СУПРЯ́ГА, и, ж. 1. Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об'єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. [Федір:] До вечора й здохла [коняка].
Словник української мови у 20 томах
-
супряга —
-и, ж. 1》 Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об'єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. Орати у супрязі з ким — орати, об'єднавши робочу худобу й реманент. 2》 Кілька волів або коней, запряжених разом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
супряга —
СУПРЯ́ГА, и, ж. 1. Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об’єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. [Федір:] До вечора й здохла [коняка].
Словник української мови в 11 томах
-
супряга —
Супряга, -ги ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.
Словник української мови Грінченка