супряга

Супряга, -ги

ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.

Значення в інших словниках

1. супряга — супря́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. супряга — СУПРЯ́ГА, и, ж. 1. Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об'єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. [Федір:] До вечора й здохла [коняка].  Словник української мови у 20 томах
3. супряга — -и, ж. 1》 Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об'єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. Орати у супрязі з ким — орати, об'єднавши робочу худобу й реманент. 2》 Кілька волів або коней, запряжених разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. супряга — Супря́га, -ги, -зі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. супряга — СУПРЯ́ГА, и, ж. 1. Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об’єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. [Федір:] До вечора й здохла [коняка].  Словник української мови в 11 томах