сьорбнути —
сьорбну́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
сьорбнути —
СЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чого і без дод., розм. Однокр. до сьо́рба́ти. – Чи сьорбнув борщу, чи ні, та мерщій на ніч жени... (А. Тесленко); Під час вечері Мишуця налаштовував радіоприймача, ..
Словник української мови у 20 томах
сьорбнути —
-ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до сьорбати. || З'їсти яку-небудь кількість рідкої страви. || Випити яку-небудь кількість чогось. Сьорбнути повітря — глибоко втягти, ковтнути повітря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сьорбнути —
сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька.
Фразеологічний словник української мови
сьорбнути —
СЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до сьо́рбати. — Чи сьорбнув борщу, чи ні, та мерщій на ніч жени… (Тесл.
Словник української мови в 11 томах
сьорбнути —
Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться. Ном. № 11469.
Словник української мови Грінченка