сьорбнути

сьорбну́ти

-ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм.

Однокр. до сьорбати.

|| З'їсти яку-небудь кількість рідкої страви.

|| Випити яку-небудь кількість чогось.

Сьорбнути повітря — глибоко втягти, ковтнути повітря.

Сьорбнути лиха — зазнати горя, нещастя, неприємностей, перенести багато труднощів; набідуватися.

Значення в інших словниках

1. сьорбнути — сьорбну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сьорбнути — СЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чого і без дод., розм. Однокр. до сьо́рба́ти. – Чи сьорбнув борщу, чи ні, та мерщій на ніч жени... (А. Тесленко); Під час вечері Мишуця налаштовував радіоприймача, ..  Словник української мови у 20 томах
3. сьорбнути — сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька.  Фразеологічний словник української мови
4. сьорбнути — СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ (ХЛЕПТА́ТИ рідше) розм., ХЛИСТА́ТИ розм. — Док.: сьорбну́ти, сьорбону́ти підсил. хлебну́ти, хлебону́ти підсил. хлепну́ти, хлисну́ти.  Словник синонімів української мови
5. сьорбнути — Сьо́рбну́ти, -ну́, -не́ш, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сьорбнути — СЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до сьо́рбати. — Чи сьорбнув борщу, чи ні, та мерщій на ніч жени… (Тесл.  Словник української мови в 11 томах
7. сьорбнути — Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться. Ном. № 11469.  Словник української мови Грінченка