таланити

Талани́ти, -ни́ть, -ни́ло

Значення в інших словниках

1. таланити — талани́ти дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. таланити — Щастити, фортунити.  Словник синонімів Караванського
3. таланити — див. щастити  Словник синонімів Вусика
4. таланити — ТАЛАНИ́ТИ, и́ть, недок., безос., кому. Щасливо складатися (про життя, долю когось); щастити, фортунити. Грицькові справді не таланило. Все було йому якесь лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. таланити — -ить, недок., безос., кому. Щасливо складатися (про життя, долю когось); щастити, фортунити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. таланити — ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
7. таланити — ТАЛАНИ́ТИ, и́ть, недок., безос., кому. Щасливо складатися (про життя, долю когось); щастити, фортунити. Грицькові справді не таланило. Все було йому якесь лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох (Гр.  Словник української мови в 11 томах
8. таланити — Таланити, -нить гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.  Словник української мови Грінченка