таланити —
ТАЛАНИ́ТИ, и́ть, недок., безос., кому. Щасливо складатися (про життя, долю когось); щастити, фортунити. Грицькові справді не таланило. Все було йому якесь лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох (Б.
Словник української мови у 20 томах
таланити —
-ить, недок., безос., кому. Щасливо складатися (про життя, долю когось); щастити, фортунити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таланити —
Талани́ти, -ни́ть, -ни́ло
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
таланити —
ТАЛАНИ́ТИ, и́ть, недок., безос., кому. Щасливо складатися (про життя, долю когось); щастити, фортунити. Грицькові справді не таланило. Все було йому якесь лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох (Гр.
Словник української мови в 11 томах
таланити —
Таланити, -нить гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Словник української мови Грінченка