Значення в інших словниках
-
темничний —
темни́чний прикметник поет., арх.
Орфографічний словник української мови
-
темничний —
ТЕМНИ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Прикм. до темни́ця. Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту, пропалила всі темничні двері, просвітила вілі шлях до брата (Леся Українка); Темничні мури; // Який відбувається в темниці. Катування темничні страшні Не лякали: уміла терпіти! (М. Вороний).
Словник української мови у 20 томах
-
темничний —
-а, -е, заст., поет. Прикм. до темниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
темничний —
ТЕМНИ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Прикм. до темни́ця. Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту, пропалила всі темничні двері, просвітила вілі шлях до брата (Л. Укр., І, 1951, 392); Темничні мури; // Який відбувається в темниці.
Словник української мови в 11 томах
-
темничний —
Темни́чний, -а, -е 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка