Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

течиво

Те́чиво, -ва, -ву; -чива, -чив

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. течиво — те́чиво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. течиво — ТЕ́ЧИВО, а, с., розм. 1. Те, що тече. Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, – покульгав вздовж вулиці до школи (В. Речмедін); Основна частка поверхневого стоку – паводкові води.  Словник української мови у 20 томах
  3. течиво — -а, с., розм. 1》 Те, що тече. 2》 рідко. Те саме, що рідина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. течиво — РІДИНА́, ТЕ́ЧИВО діал., ТЕ́ЧА діал., ПЛИН діал. З-поза столу, з тоненької трубки, збігала темна рідина (Ю. Смолич); Платон.. повернувся з пузатою пляшечкою зеленкуватого течива й брудненьким келишком (О. Досвітній); Показалася ропа, себто рідкий чорний плин з нафтовим запахом (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  5. течиво — ТЕ́ЧИВО, а, с., розм. 1. Те, що тече. Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, — покульгав вздовж вулиці до школи (Речм., Весн. грози, 1961, 24); Основна частка поверхневого стоку — паводкові води.  Словник української мови в 11 томах