течиво —
те́чиво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
течиво —
ТЕ́ЧИВО, а, с., розм. 1. Те, що тече. Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, – покульгав вздовж вулиці до школи (В. Речмедін); Основна частка поверхневого стоку – паводкові води.
Словник української мови у 20 томах
течиво —
-а, с., розм. 1》 Те, що тече. 2》 рідко. Те саме, що рідина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
течиво —
РІДИНА́, ТЕ́ЧИВО діал., ТЕ́ЧА діал., ПЛИН діал. З-поза столу, з тоненької трубки, збігала темна рідина (Ю. Смолич); Платон.. повернувся з пузатою пляшечкою зеленкуватого течива й брудненьким келишком (О. Досвітній); Показалася ропа, себто рідкий чорний плин з нафтовим запахом (І. Франко).
Словник синонімів української мови
течиво —
ТЕ́ЧИВО, а, с., розм. 1. Те, що тече. Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, — покульгав вздовж вулиці до школи (Речм., Весн. грози, 1961, 24); Основна частка поверхневого стоку — паводкові води.
Словник української мови в 11 томах