тихішати —
тихі́шати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
тихішати —
ТИХІ́ШАТИ, ТИ́ХШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тихішим, тихшим. Гомін з-під хати одходив далі, тихішав, потім зовсім не стало його чути (С. Васильченко); Оце дівчина співає-співає своїх любих пісень; а там – дивись: обірвався голос... слабшає... тихшає...
Словник української мови у 20 томах
тихішати —
і тихшати, -аю, -аєш, недок. Ставати тихішим, тихшим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тихішати —
ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ...
Словник синонімів української мови
тихішати —
ТИХІ́ШАТИ i ТИ́ХШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тихішим, тихшим. Гомін з-під хати одходив далі, тихішав, потім зовсім не стало його чути (Вас., І, 1959.
Словник української мови в 11 томах
тихішати —
Тихішати, -шаю, -єш гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Словник української мови Грінченка