торкотати

Торкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -чуть

Значення в інших словниках

1. торкотати — торкота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. торкотати — ТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Торохтіти. По дорозі від Серебрії до міста парою, миршавими кіньми .. їхала зелена бричка, при-садковата [присадкувата], черевата, і страх торкотала (А. Свидницький); Далеко ..  Словник української мови у 20 томах
3. торкотати — -очу, -очеш і торкотіти, -очу, -отиш, недок., діал. Торохтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торкотати — ТОРОХТІ́ТИ (про транспорт, машину, прилад тощо — утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); ТОРО́ХКАТИ розм., ТОРО́ХАТИ розм., ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТОРГОТІ́ТИ (ТУРГОТІ́ТИ) розм., ТАРА́ХКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. торкотати — ТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Торохтіти. По дорозі від Серебрії до міста парою, миршавими кіньми.. їхала зелена бричка, при-садковата [присадкувата], черевата, і страх торкотала (Свидн., Люборацькі, 1955, 51); Далеко..  Словник української мови в 11 томах
6. торкотати — Торкота́ти, -кочу́, -чеш гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.  Словник української мови Грінченка