Значення в інших словниках
-
торф —
торф іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
торф —
(пім. Torf) геологічні відклади органічного походження, що є скупченням напіврозкладених рослинних решток з домішкою мінеральних частинок. Використовують головним чином як паливо, а також у сільському господарстві, хімічній промисловості.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
торф —
ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво.
Словник української мови у 20 томах
-
торф —
-у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
торф —
Осадова порода, продукт часткового розкладання болотної рослинності в умовах надмірної вологості; містить бл. 60% вуглецю; використовують як паливо, компост, підстилку, лікарську сировину; в Україні — поклади на Поліссі.
Універсальний словник-енциклопедія
-
торф —
ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво.
Словник української мови в 11 томах