торф
ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво.
Україна має величезні запаси торфу, загальна площа якого перевищує 2-2,5 млн га (Вісник АН, 4, 1949, 11);
— От ми і знайшли торф біля Морозенкового озера (Стельмах, І, 1962, 348);
Ефективність торфу як добрива залежить від наявності в ньому певних поживних речовин, а також від його кислотності (Колг. Укр., 9, 1959, 20).
Словник української мови (СУМ-11)