торф
ТОРФ, у, ч.
Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво.
Україна має величезні запаси торфу, загальна площа якого перевищує 2–2,5 млн га (з наук. літ.);
– От ми і знайшли торф біля Морозенкового озера (М. Стельмах);
Ефективність торфу як добрива залежить від наявності в ньому певних поживних речовин, а також від його кислотності (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)