транспортир —
транспорти́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
транспортир —
Кутомірка
Словник чужослів Павло Штепа
транспортир —
транспорти́р (від лат. transporto – переношу) інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на креслениках.
Словник іншомовних слів Мельничука
транспортир —
ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад – транспортир. Цей прилад ..
Словник української мови у 20 томах
транспортир —
-а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
транспортир —
ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад — транспортир. Цей прилад..
Словник української мови в 11 томах