транспортир

ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях.

Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад — транспортир. Цей прилад.. являє собою півколо, дуга якого поділена на 180° (Геом., І, 1956, 12);

При вимірюванні кута транспортир накладають так, щоб ребро лінійки його сумістилось з однією стороною вимірюваного кута (Кресл., 1956, 19).

Значення в інших словниках

1. транспортир — транспорти́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. транспортир — Кутомірка  Словник чужослів Павло Штепа
3. транспортир — транспорти́р (від лат. transporto – переношу) інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на креслениках.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. транспортир — ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад – транспортир. Цей прилад ..  Словник української мови у 20 томах
5. транспортир — -а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. транспортир — Транспорти́р, -ра; -ти́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)