Орфографічний словник української мови

транспортир

транспорти́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. транспортир — Кутомірка  Словник чужослів Павло Штепа
  2. транспортир — транспорти́р (від лат. transporto – переношу) інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на креслениках.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. транспортир — ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад – транспортир. Цей прилад ..  Словник української мови у 20 томах
  4. транспортир — -а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. транспортир — Транспорти́р, -ра; -ти́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. транспортир — ТРАНСПОРТИ́Р, а, ч. Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути на кресленнях. Для вимірювання кутів застосовується особливий прилад — транспортир. Цей прилад..  Словник української мови в 11 томах