трапеція —
трапе́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
трапеція —
трапе́ція (грец. τραπέζιον, букв. – столик) 1. Чотирикутник, дві сторони якого (основи Т.) паралельні, а дві інші (бічні сторони Т.) – непаралельні. 2. Гімнастичний снаряд – горизонтальна перекладина, підвішена на двох тросах або мотузках.
Словник іншомовних слів Мельничука
трапеція —
ТРАПЕ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні. Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні – боками (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
трапеція —
-ї, ж. 1》 мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні. || Про те, що схоже на цю геометричну фігуру. 2》 спорт. Гімнастичний прилад, що складається з горизонтальної поперечки, підвішеної на двох тросах або мотузках.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трапеція —
ТРАПЕ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) — не паралельні. Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні — боками (Геом.
Словник української мови в 11 томах