трембіта —
Музикальний інструмент гуцулів, довга сурма з дерева і кори [III,IV] — Треба б перевірити, чи гуцульська трембіта — дійсно «з дерева й кори», як сказано в поясненнях (791).
Словник з творів Івана Франка
трембіта —
трембі́та іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
трембіта —
[треимб’іта] -тие, д. і м. -т'і
Орфоепічний словник української мови
трембіта —
Український народний духовий інструмент, дерев’яна труба довжиною до 3 метрів з надзвичайно сильним звуком. Т. поширена в Закарпатті, Буковині, Прикарпатті та інших регіонах Західної України. За допомогою Т. жителі гірських районів подають сигнали на далекі відстані.
Словник-довідник музичних термінів
трембіта —
ТРЕМБІ́ТА, и, ж. Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев'яної труби без вентилів і клапанів. Там то бринить трембіти звук (М. Устиянович); Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (І.
Словник української мови у 20 томах
трембіта —
-и, ж. Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев'яної труби без вентилів і клапанів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трембіта —
Народний (укр., словацький, угорський, пол.) дерев'яний духовий мундштуковий музичний інструмент пастухів; труба без пальцевих отворів, довж. 1-4 м, звук голосний, чутний на відстань до 10 км.
Універсальний словник-енциклопедія
трембіта —
ТРЕМБІ́ТА, и, ж. Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев’яної труби без вентилів і клапанів. Там то бринить трембіти звук (Пісні та романси..
Словник української мови в 11 томах
трембіта —
Трембіта, -ти ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. ум. трембі́тка, трембі́точка.
Словник української мови Грінченка