трембіта
ТРЕМБІ́ТА, и, ж.
Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев'яної труби без вентилів і клапанів.
Там то бринить трембіти звук (М. Устиянович);
Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (І. Франко);
Лиш ген-ген, не знать далеко, там, де в синь верхи повиті, тужно, тоскно, мелодійно грає гуцул на трембіті... (Г. Хоткевич);
Молодий пастух приграє на трембіті, триметровій берестяній дуді (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)