тротуар —
тротуа́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тротуар —
у. пішохід, г. хідник
Словник синонімів Караванського
тротуар —
[тротуар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
тротуар —
Хідник, див. пішохід
Словник чужослів Павло Штепа
тротуар —
ТРОТУА́Р, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (М.
Словник української мови у 20 томах
тротуар —
-у, ч. Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тротуар —
ТРОТУА́Р, ПАНЕ́ЛЬ, ХІДНИ́К, ПІШОХІ́Д розм. Ніна вийшла на тротуар, заповнений людьми, глянула на Хрещатик (В. Собко); По панелях уже бігли до Миколаївського бульвару, до пристані одеські обивателі (П.
Словник синонімів української мови
тротуар —
ТРОТУА́Р, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам’яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
тротуар —
(фр.) Спеціальна доріжка для пішоходів, влаштована вздовж проїзного полотна вулиці або вздовж забудови площі.
Архітектура і монументальне мистецтво