Значення в інших словниках
-
трюмо —
трюмо́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
трюмо —
невідм. с. 1. Високе стояче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко). 2. Простінок між вікнами, звичайно оздоблений орнаментом.
Літературне слововживання
-
трюмо —
див. ДЗЕРКАЛО.
Словник синонімів Караванського
-
трюмо —
див. дзеркало
Словник синонімів Вусика
-
трюмо —
Дзеркало
Словник чужослів Павло Штепа
-
трюмо —
ТРЮМО́, невідм., с. 1. Високе стояче дзеркало. Просто дверей – “шикарне” трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (А. Головко); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (І. Волошин). 2. архт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом.
Словник української мови у 20 томах
-
трюмо —
невідм., с. 1》 Високе стояче дзеркало. 2》 архіт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трюмо —
ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г.
Словник синонімів української мови
-
трюмо —
ТРЮМО́, невідм., с. 1. Високе стояче дзеркало. Просто дверей — «шикарне» трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Головко, II, 1957, 45); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).
Словник української мови в 11 томах
-
трюмо —
(фр.) 1. Простінок між вікнами, часто прикрашений орнаментами (порівн. прясло). 2. Високе дзеркало, яке часто розміщали у простінку.
Архітектура і монументальне мистецтво