тріпотіння —
тріпоті́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
тріпотіння —
ТРІПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріпоті́ти та звуки, утворювані цією дією. На них [прапори] налітає вітер, міцно хапає за кінці, й тоді над колонами виразно чути сумне тріпотіння прапорів (Г. Епік); Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі.
Словник української мови у 20 томах
тріпотіння —
-я, с. Дія за знач. тріпотіти та звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тріпотіння —
ТРІПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріпоті́ти та звуки, утворювані цією дією. На них [прапори] налітає вітер, міцно хапає за кінці, й тоді над колонами виразно чути сумне тріпотіння прапорів (Епік, Тв.
Словник української мови в 11 томах