тупотати

Тупота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть; не тупочи́, -чі́ть і тупоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть; не тупоти́, -ті́ть

Значення в інших словниках

1. тупотати — тупота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тупотати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
3. тупотати — ТУПОТА́ТИ див. тупоті́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. тупотати — див. тупотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тупотати — ТУПОТА́ТИ див. тупоті́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. тупотати — Тупота́ти, -чу́, -чеш гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.  Словник української мови Грінченка