тупотати —
тупота́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
тупотати —
див. іти; ходити
Словник синонімів Вусика
тупотати —
ТУПОТА́ТИ див. тупоті́ти.
Словник української мови у 20 томах
тупотати —
див. тупотіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тупотати —
Тупота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть; не тупочи́, -чі́ть і тупоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть; не тупоти́, -ті́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тупотати —
Тупота́ти, -чу́, -чеш гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Словник української мови Грінченка