Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

туркенин

Турке́нин, -на, -не (від турке́ня)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. туркенин — -а, -е. Прикм. до туркеня. || Належний туркені.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. туркенин — Туркенин, -на, -не Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.  Словник української мови Грінченка