туркенин турке́нин -а, -е. Прикм. до туркеня. || Належний туркені. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках туркенин — Турке́нин, -на, -не (від турке́ня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.) туркенин — Туркенин, -на, -не Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк. Словник української мови Грінченка