Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тьмяно

Тьмя́но, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тьмяно — тьмя́но прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. тьмяно — ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмя́ний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (М. Коцюбинський); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (П. Кочура); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. тьмяно — Присл. до тьмяний. || у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тьмяно — ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмя́ний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Коцюб., І, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах