Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тіснувато

Тіснува́то, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тіснувато — тіснува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. тіснувато — див. тісно  Словник синонімів Вусика
  3. тіснувато — ТІСНУВА́ТО. 1. Присл. до тіснува́тий; трохи, дещо тісно. 2. безос., у знач. пред. Трохи, дещо тісно (у 2, 3 знач.). – Тісно в одній кімнаті? – Та воно так, – нерішуче відповів Василь. – Тіснувато (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. тіснувато — 1》 Присл. до тіснуватий. 2》 безос., у знач. присудк. сл. Трохи, дещо тісно (у 2, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тіснувато — ТІСНУВА́ТО. 1. Присл. до тіснува́тий. 2. безос., у знач. присудк. сл. Трохи, дещо тісно (у 2, 3 знач.). — Тісно в одній кімнаті? — Та воно так, — нерішуче відповів Василь.  Словник української мови в 11 томах
  6. тіснувато — Тіснувато нар. Тѣсновато.  Словник української мови Грінченка