тіснувато

тіснува́то

1》 Присл. до тіснуватий.

2》 безос., у знач. присудк. сл. Трохи, дещо тісно (у 2, 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. тіснувато — тіснува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тіснувато — див. тісно  Словник синонімів Вусика
3. тіснувато — ТІСНУВА́ТО. 1. Присл. до тіснува́тий; трохи, дещо тісно. 2. безос., у знач. пред. Трохи, дещо тісно (у 2, 3 знач.). – Тісно в одній кімнаті? – Та воно так, – нерішуче відповів Василь. – Тіснувато (А.  Словник української мови у 20 томах
4. тіснувато — Тіснува́то, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тіснувато — ТІСНУВА́ТО. 1. Присл. до тіснува́тий. 2. безос., у знач. присудк. сл. Трохи, дещо тісно (у 2, 3 знач.). — Тісно в одній кімнаті? — Та воно так, — нерішуче відповів Василь.  Словник української мови в 11 томах
6. тіснувато — Тіснувато нар. Тѣсновато.  Словник української мови Грінченка