убожіти

Убо́гшати, -шаю, -шаєш і убо́жіти, -жію, -жієш

Значення в інших словниках

1. убожіти — убо́жіти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. убожіти — Бідніти, убожчати, ід. сходити на пси, с. розорятися; док. ЗУБОЖІТИ, озлидніти.  Словник синонімів Караванського
3. убожіти — УБО́ЖІТИ див. убо́жати.  Словник української мови у 20 томах
4. убожіти — (вбожіти), -ію, -ієш, док. Ставати убогим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. убожіти — БІДНІ́ТИ (ставати бідним, біднішим), УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ) підсил., ОСКУДІВА́ТИ книжн. рідко; БІДНІ́ШАТИ (ставати біднішим); УБО́ЖІШАТИ (ВБО́ЖІШАТИ) (ставати убогішим). — Док: збідні́ти, обідні́ти, побідні́ти рідко, зубо́жіти, оскуді́ти, озлидні́ти підсил.  Словник синонімів української мови
6. убожіти — УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду.  Словник української мови в 11 томах
7. убожіти — Убожіти, -жію, -єш гл. = убожати.  Словник української мови Грінченка