Значення в інших словниках
-
убожіти —
убо́жіти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
убожіти —
Бідніти, убожчати, ід. сходити на пси, с. розорятися; док. ЗУБОЖІТИ, озлидніти.
Словник синонімів Караванського
-
убожіти —
УБО́ЖІТИ див. убо́жати.
Словник української мови у 20 томах
-
убожіти —
(вбожіти), -ію, -ієш, док. Ставати убогим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
убожіти —
БІДНІ́ТИ (ставати бідним, біднішим), УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ) підсил., ОСКУДІВА́ТИ книжн. рідко; БІДНІ́ШАТИ (ставати біднішим); УБО́ЖІШАТИ (ВБО́ЖІШАТИ) (ставати убогішим). — Док: збідні́ти, обідні́ти, побідні́ти рідко, зубо́жіти, оскуді́ти, озлидні́ти підсил.
Словник синонімів української мови
-
убожіти —
Убо́гшати, -шаю, -шаєш і убо́жіти, -жію, -жієш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
убожіти —
УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду.
Словник української мови в 11 томах