упосліджувати Упослі́джувати, -джую, -джуєш; упослі́дити, -лі́джу; -лі́диш, -лі́дять Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках упосліджувати — упослі́джувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови упосліджувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика упосліджувати — УПОСЛІ́ДЖУВАТИ (ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОСЛІ́ДИТИ (ВПОСЛІ́ДИТИ), джу, диш, док., кого, заст. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе. Словник української мови у 20 томах упосліджувати — (впосліджувати), -ую, -уєш, недок., упослідити (впослідити), -джу, -диш, док., перех. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе. Великий тлумачний словник сучасної мови упосліджувати — УПОСЛІ́ДЖУВАТИ (ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОСЛІ́ДИТИ (ВПОСЛІ́ДИТИ), джу, диш, док., перех., заст., діал. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе. — Не оддам, — каже [батько], — Настусі [за убогого], — не впосліджу моєї дитини, моєї одиначки (Барв., Опов.., 1902, 448). Словник української мови в 11 томах