упосліджувати

УПОСЛІ́ДЖУВАТИ (ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОСЛІ́ДИТИ (ВПОСЛІ́ДИТИ), джу, диш, док., перех., заст., діал. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе.

— Не оддам, — каже [батько], — Настусі [за убогого], — не впосліджу моєї дитини, моєї одиначки (Барв., Опов.., 1902, 448).

Значення в інших словниках

1. упосліджувати — упослі́джувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. упосліджувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. упосліджувати — УПОСЛІ́ДЖУВАТИ (ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОСЛІ́ДИТИ (ВПОСЛІ́ДИТИ), джу, диш, док., кого, заст. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе.  Словник української мови у 20 томах
4. упосліджувати — (впосліджувати), -ую, -уєш, недок., упослідити (впослідити), -джу, -диш, док., перех. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упосліджувати — Упослі́джувати, -джую, -джуєш; упослі́дити, -лі́джу; -лі́диш, -лі́дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)