ускладнювати

Ускла́днювати, -нюю, -нюєш і ускладня́ти, -ня́ю, -ня́єш; ускладни́ти, -дню́, -дни́ш, -дня́ть

Значення в інших словниках

1. ускладнювати — ускла́днювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ускладнювати — Утруднювати, додавати труднощів, створювати труднощі, обтяжувати, р. утрудняти; (справу) заплутувати.  Словник синонімів Караванського
3. ускладнювати — див. панікувати  Словник синонімів Вусика
4. ускладнювати — УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш і УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. 1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв'язків і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
5. ускладнювати — -нюю, -нюєш і ускладняти, -няю, -няєш, недок., ускладнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ускладнювати — УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
7. ускладнювати — УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш i УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв’язків і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах