Значення в інших словниках
-
ускладнювати —
ускла́днювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ускладнювати —
Утруднювати, додавати труднощів, створювати труднощі, обтяжувати, р. утрудняти; (справу) заплутувати.
Словник синонімів Караванського
-
ускладнювати —
УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш і УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. 1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв'язків і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
ускладнювати —
-нюю, -нюєш і ускладняти, -няю, -няєш, недок., ускладнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ускладнювати —
УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
-
ускладнювати —
Ускла́днювати, -нюю, -нюєш і ускладня́ти, -ня́ю, -ня́єш; ускладни́ти, -дню́, -дни́ш, -дня́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ускладнювати —
УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш i УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв’язків і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах