Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

утратний

Утра́тний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. утратний — утра́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. утратний — Неприбутковий, збитковий, невигідний  Словник синонімів Караванського
  3. утратний — УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е. 1. розм. Який зазнає, зазнав матеріальних втрат. Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: “А дивіть [дивіться], куме, через вас та ми тільки втратні” (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. утратний — (втратний), -а, -е. 1》 розм.Який зазнав, зазнає матеріальних втрат. 2》 Який завдав, завдає матеріальних втрат; невигідний; прот. прибутковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утратний — НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ...  Словник синонімів української мови
  6. утратний — УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е. 1. розм. Який зазнав, зазнав матеріальних втрат. Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: «А дивіть [дивіться], куме...  Словник української мови в 11 томах
  7. утратний — Утратний, -а, -е Убыточный. Шейк.  Словник української мови Грінченка