утратний
УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е.
1. розм. Який зазнає, зазнав матеріальних втрат.
Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: “А дивіть [дивіться], куме, через вас та ми тільки втратні” (Л. Мартович).
2. Який завдав, завдає матеріальних втрат; невигідний; протилежне прибутковий.
Втратним було також [у деяких господарствах] виробництво м'яса птиці і кролів. Виходило досить дивне явище: чим більше господарство виробить і продасть державі м'яса, тим більше матиме збитків (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)