утратний

УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е.

1. розм. Який зазнав, зазнав матеріальних втрат.

Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: «А дивіть [дивіться], куме, через вас та ми тільки втратні» (Март., Тв., 1954, 174).

2. Який завдав, завдає матеріальних втрат; невигідний; протилежне прибутковий.

Втратним було також [у деяких господарствах] виробництво м’яса птиці і кролів. Виходило досить дивне явище: чим більше господарство виробить і продасть державі м’яса, тим більше матиме збитків (Рад. Укр., 8.VI 1962, 2).

Значення в інших словниках

1. утратний — утра́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. утратний — Неприбутковий, збитковий, невигідний  Словник синонімів Караванського
3. утратний — УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е. 1. розм. Який зазнає, зазнав матеріальних втрат. Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: “А дивіть [дивіться], куме, через вас та ми тільки втратні” (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. утратний — (втратний), -а, -е. 1》 розм.Який зазнав, зазнає матеріальних втрат. 2》 Який завдав, завдає матеріальних втрат; невигідний; прот. прибутковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утратний — НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ...  Словник синонімів української мови
6. утратний — Утра́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утратний — Утратний, -а, -е Убыточный. Шейк.  Словник української мови Грінченка