Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

утямки

Утямки́, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. утямки — утямки́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. утямки — див. ВПАМ'ЯТКУ  Словник синонімів Караванського
  3. утямки — УТЯМКИ́ (ВТЯМКИ́), присл., розм. 1. Уживається тільки у складі фразеологічних виразів. 2. кому, у знач. присудк. сл. Зрозуміло. – Постояв я трохи, постояв, а потім подрався далі, а куди, й сам не знаю, тільки втямки мені, що переді мною вже не гора...  Словник української мови у 20 томах
  4. утямки — (втямки). 1》 присл., розм. Пам'ятно. Взяти втямки — а) зрозуміти; б) запам'ятати. Датися (врізатися) втямки — запам'ятатися. 2》 кому, у знач. присудк. сл. Зрозуміло. || Пам'ятається, не забувається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утямки — УТЯ́МКИ (ВТЯ́МКИ), присл., розм. 1: ♦ Взя́ти втя́мки: а) зрозуміти. Жінка Гельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (Коцюб., III, 1956, 8); — Щось я втямки не візьму.  Словник української мови в 11 томах
  6. утямки — Утямки нар. Памятно. Чи втямки тобі, як ми втікали з Брацького на Запорожжє? Шевч. 303. Довго буде вам втямки. Котл. Ен. VI. 6. Утямки датися. Дать себя помнить.  Словник української мови Грінченка