Значення в інших словниках
-
утікання —
утіка́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
утікання —
УТІКА́ННЯ (ВТІКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утіка́ти¹. Все її життя встало разом перед її очима, неначе спахнуло вогнем: й Ястшембський, й втікання з Журавки, й страшна печера над Россю (І.
Словник української мови у 20 томах
-
утікання —
(втікання), -я, с. Дія за знач. утікати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
утікання —
УТІКА́ННЯ (ВТІКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утіка́ти¹. Все її життя встало разом перед її очима, неначе спахнуло вогнем: й Ястшембський, й втікання з Журавки, й страшна печера над Россю (Н.-Лев., II, 1956, 140).
Словник української мови в 11 томах
-
утікання —
Утікання, -ня с. Бѣгство, убѣганіе.
Словник української мови Грінченка