утікання

УТІКА́ННЯ (ВТІКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утіка́ти¹.

Все її життя встало разом перед її очима, неначе спахнуло вогнем: й Ястшембський, й втікання з Журавки, й страшна печера над Россю (Н.-Лев., II, 1956, 140).

Значення в інших словниках

1. утікання — утіка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. утікання — УТІКА́ННЯ (ВТІКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утіка́ти¹. Все її життя встало разом перед її очима, неначе спахнуло вогнем: й Ястшембський, й втікання з Журавки, й страшна печера над Россю (І.  Словник української мови у 20 томах
3. утікання — (втікання), -я, с. Дія за знач. утікати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утікання — Утіка́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. утікання — Утікання, -ня с. Бѣгство, убѣганіе.  Словник української мови Грінченка