Значення в інших словниках
-
ухил —
у́хил іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ухил —
Схил, нахил, (рельєфу) спад, (школи) спеціялізація, (од курсу) відхилення
Словник синонімів Караванського
-
ухил —
[ухиел] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
-
ухил —
-у, ч. 1》 Похила поверхня. || Нахил. 2》 політ. Відхід від основної лінії партії. 3》 Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ухил —
У́ХИЛ, у, ч. 1. Похила, спадиста поверхня. Дах робиться з двох ухилів (з наук. літ.); // Нахил. Щоб створити напір на рівнинних річках, які мають невеликий ухил, споруджують греблі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
ухил —
СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал.
Словник синонімів української мови
-
ухил —
У́ХИЛ, у, ч. 1. Похила поверхня. Дах робиться з двох ухилів (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15); // Нахил. Щоб створити напір на рівнинних річках, які мають невеликий ухил, споруджують греблі (Наука.., 7, 1955, 11). 2. політ. Відхід від основної лінії партії.
Словник української мови в 11 томах